2006-2015 УГКМК

ЗАТВЕРДЖЕНО

на загальних зборах

трудового колективу 

управління ГКМК

від 28 лютого 2013р

П Р А В И Л А

внутрішнього трудового розпорядку для працівників

управління Головного Каховського магістрального каналу

Державного агентства водних ресурсів України

1.      Загальні положення.

1.1  Правила внутрішнього трудового розпорядку управління Головного Каховського магістрального каналу регулюють трудові відносини між працівниками,  розроблені відповідно до чинного законодавства України з метою забезпечення чіткої організації праці, належних безпечних умов праці, підвищення її продуктивності та ефективності, раціонального використання робочого часу, зміцнення трудової дисципліни.

1.2  Згідно з Конституцією України, громадяни України мають право на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого Державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи. Трудова  дисципліна забезпечується створенням  необхідних організаційних та економічних умов для високопродуктивної праці, відповідальним ставленням працівників до роботи, а також заохоченнями за сумлінну працю.

1.3 Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні та додаткові оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів у встановленому законом порядку), на матеріальне забезпечення соціального страхування в старості, а також у разі хвороби та інші права, встановлені законодавством.

1.4 Обов’язок кожного працівника - сумлінна праця, творче ставлення до своєї роботи, забезпечення її високої якості, продуктивне використання робочого часу, суворе дотримання трудової дисципліни.

 1.5 Всі питання, пов’язані із застосуванням Правил внутрішнього трудового розпорядку , вирішується начальником управління у межах наданих йому прав, а у випадках, передбачених чинним законодавством України і цими Правилами,  разом із колективом  або профспілковім комітетом                                                                 .

Зазначені вище питання вирішуються також трудовим колективом відповідно до його повноважень.
     
1.6 Правила є обов’язковими для виконання сторонами трудових відносин.

2.         Порядок укладення і припинення трудового договору.

        2.1. Право громадян на працю шляхом укладення трудового договору.

Трудовий договір - це угода між працівником та керівництвом управління, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу за певною спеціальністю, кваліфікацією або посадою з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а керівництво управління виплачувати працівнику заробітну плату та забезпечувати необхідні для виконання роботи умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

            Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальні) умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі достроково, можуть встановлюватись угодою сторін. сфера застосування контракту визначається законодавством (ст. 21 КЗпП України).

             При прийнятті на роботу забороняється вимагати від громадян відомості про їх партійну та національну приналежність, походження та документи, подання яких не передбачено законодавством.

            При прийнятті на роботу відділ кадрів зобов’язаний від особи, яка поступає, зажадати 

-  заяву про прийняття на роботу;

-  пред’явлення трудової книжки, оформленої у встановленому порядку, а якщо особа приймається на роботу вперше - довідки про останнє заняття;

-  пред’явлення паспорту, після досягнення громадянином 25, 45 річного віку в паспорт вклеюють нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому такі фотокартки не вклеєні, вважається недійсним;

-  довідки про ідентифікаційний номер, страхове свідоцтво;

-  висновок попереднього медичного огляду.

Прийняття на роботу без пред’явлення зазначених документів не допускається.

            При прийнятті на роботу, яка потребує спеціальних знань ( інженери, майстри, бухгалтери, електрики, машиністи насосних установок, трактористи, водії, тощо), працівник кадрової служби зобов’язаний вимагати пред’явлення диплому про освіту або професійну підготовку. Військовозобов’язані повинні пред’явити військовий квиток, а призовники посвідчення Ф-15.

            2.2 Прийняття на роботу оформлюється наказом по управлінню, який доводиться до відома працівників під розпис. У наказі повинно бутим зазначено найменування посади у відповідності зі штатним розкладом та умовами оплати праці.

1.3               При прийнятті працівника на роботу в управління або переведення його у зазначеному порядку на іншу роботу, керівники структурних підрозділів зобов’язані :

            а) ознайомити працівника під розпис з посадовою інструкцією, роз’яснити його права і обов’язки, з  умовами і оплатою праці;

            б) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

            в) ознайомити з Правилами внутрішнього трудового розпорядку і положеннями стосовно умов безпеки та гігієни праці й протипожежної охорони.

            2.4 При укладенні трудового договору може бути обумовлено угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу.

            Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів, молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів, осіб звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби, інвалідам, направленим на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи (ст. 27 КЗпП України). Встановлено строки випробування при прийнятті на роботу в межах одного місяця для робітників; керівникам і спеціалістам до 3-х місяців.

Якщо працівник в період випробування був відсутній на роботі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній.

            2.5 На всіх працівників, які працюють в управлінні понад 5 днів, в т.ч. на тимчасових працівників, ведуться трудові книжки.

            Працівникам, що наймаються на роботу вперше трудова книжка оформлюється не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу.

            До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі в управлінні: відомості про стягнення до неї не заносяться (ст. 48 КЗпП України).

            2.6 Керівництво зобов’язане видати працівникові на його  письмову вимогу довідки про його роботу в управлінні із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати (ст.49 КЗпП України).

            2.7 Переведення на іншу роботу в управлінні допускається тільки за згодою працівника, за винятком тимчасового переведення на іншу роботу в разі виробничої потреби та простою з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчої від середнього заробітку за попередню роботу.

            2.8 Тривалість переведення на іншу роботу в управлінні для заміни відсутнього працівника не може перевищувати одного місяця протягом календарного року.

            Відмова без поважних причин від тимчасового переведення на іншу роботу в разі виробничої потреби вважається порушенням трудової дисципліни.

            Керівництво управління не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров’я.

            У зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці, систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій тощо - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці.

            Якщо колишні істотні умови праці не можуть бути збережені, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то він має право розірвати трудовий договір ( ст. 32 КЗпП України).

            2.9 Припинення трудового договору може мати місце на підставах, передбачених законодавством. Працівники управління мають право розірвати трудовий договір. укладений на невизначений строк, попередивши про це керівництво управління письмово за два тижні. У разі. коли заява працівника про звільнення за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання, вступ до навчального закладу, вагітність, догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або дитиною-інвалідом, догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом 1 групи, вихід на пенсію, а також з інших поважних причин), керівник повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

            Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботу і не вимагає розірвання договору, керівництво не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору (ст.38 КЗпП України).

            Строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення адміністрацією законодавства про працю, колективного або трудового договору, а також інших поважних причин.

            Розірвання трудового договору з ініціативи керівника управління не допускається без попередньої згоди профспілкового комітету.

            Розірвання трудового договору оформлюється наказом по управлінню.

            2.10 В день звільнення працівник відділу кадрів повинен видати працівникові його трудову книжку з внесенням в неї запису про звільнення, а бухгалтерія провести з ним розрахунок. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного тижня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

3.      Основні обов’язки працівників.

3.1 Працівники управління зобов’язані:

-  дотримуватись Конституції України та інших актів законодавства України;

-  працювати чесно і сумлінно, в повній мірі виконувати вимоги своїх посадових інструкцій, додержуватись дисципліни праці;

-   заборонено поява на робочому місці в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння та вживання на території управління алкогольних або наркотичних речовин;

-  своєчасно і точно надавати дані по персональним данним;

-  своєчасно і точно виконувати розпорядження керівництва структурних підрозділів, використовувати робочий час для продуктивної праці;

-  додержуватись загальноприйнятих громадських правил, не допускати дій, заважаючих іншим працівникам виконувати їх трудові обов’язки;

-  своєчасно і якісно виконувати планові завдання, виявляти ініціативу у виконанні своїх обов’язків, систематично аналізувати наслідки роботи з метою усунення недоліків;

-  утримувати своє робоче місце в належному стані, а також додержувати чистоту в побутових та службових приміщеннях;

-  зберігати державну власність, дбайливо ставитись до предметів, які видають у користування працівникам, економно і раціонально витрачати матеріали, електроенергію, паливо та інші матеріальні ресурси;

-  поводити себе гідно, дотримуватись тактичного ставлення до співробітників;

-  під час роботи заборонено: купання або риболовля в каналі, знаходитися на території управління в неробочий час без доручення адміністрації;

-  не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина.

Перелік обов’язків, які повинен виконувати кожний працівник згідно своєї посади, визначається посадовою інструкцією і положенням, затвердженим керівництвом управління.

            3.2 Працівники управління зобов’язані:

- своєчасно, до початку робочої зміни, прибути на робоче місце і підготуватися до виконання своїх трудових обов’язків;

- починати роботу відповідно до діючого режиму робочого дня;

- бути на робочому місці від початку до закінчення робочого часу, крім передбачених цими Правилами перерв;

- не палити в службових приміщеннях та в загальних місцях;

- виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної безпеки;

- користуватися виданим спецодягом, спецвзуттям, засобами індивідуального захисту та запобіжними пристроями.

- вживати заходів негайного усунення причин і умов, які перешкоджають або ускладнюють нормальну роботу управління і негайно повідомляти про таку загрозу керівництву.

4. Основні обов’язки адміністрації.

4.1.            Адміністрація управління зобов’язана:

- відстороняти працівників від роботи:

-  у разі появи на робочому місці у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння;

- вживання на території управління алкогольних або наркотичних речовин;

 - відхилення від передбачених законодавством обов’язкових медичних оглядів;

-  правильно організувати працю працівників, щоб кожний працюючий за своєю спеціальністю і кваліфікацією, мав закріплене за ним робоче місце, своєчасно, до початку роботи, яка доручається, був ознайомлений із завданням і забезпечений роботою протягом робочого дня;

-  організувати облік робочого часу і табелювання працівників;

-  створювати умови для продуктивної праці шляхом впровадження нових досягнень науки, техніки і наукової організації праці;

-  забезпечувати додержання трудової дисципліни, здійснювати організаційну, економічну і виховну роботу, спрямовану на скорочення невиробничих витрат робочого часу, раціональне використання трудових ресурсів, прийняття заходів до порушників трудової дисципліни, враховуючи при цьому думку колективу;

-  неухильно додержуватись законодавства про працю і охорону праці, покращувати умови праці, забезпечувати належні технічні застосування робочих місць;

-  контролювати дотримання працівниками вимог інструкцій по роботі зі службовими документами, техніки безпеки, виробничої санітарії і гігієни праці, протипожежної охорони;

-  забезпечувати систематичне підвищення ділової кваліфікації працівників і рівень їх економічних і правових знань, створювати необхідні умови для сумісництва праці з техніко-економічним навчанням в управлінні та учбових закладах;

-  створювати необхідні умови профспілковій організації і трудовому колективу для виконання ними своїх повноважень, передбачених діючим законодавством, сприяти створенню в колективі ділової, творчої обстановки, підтримувати та розвивати ініціативу і творчість кожного працівника, в повній мірі використовуючи збори трудового колективу та інші форми громадської праці;

-  з повагою відноситися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови праці і побуту;

-  забезпечити економічне та раціональне використання заробітної плати, видавати заробітну плату в установлені строки.

Керівництво здійснює свої обов’язки у відповідних випадках спільно або по узгодженню з профспілковим комітетом управління, а при необхідності - з урахуванням повноважень трудового колективу.

5.      Робочий час і його використання.

5.1. Згідно статті 57 КЗпП, ст. 58 КЗпП України, в управлінні встановлено такий порядок початку і закінчення роботи, перерви для відпочинку та харчування:

            - початок роботи                  - о 8 годині 00 хв.;

            - закінчення роботи             - о 16 годині 30 хв;

            - перерва на відпочинок і обід       - з 12 год.00хв. до 12 год.30 хв.

            Робота змінами затверджується графіками змінності.

            На роботах де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана щотижнева тривалість робочого часу запроваджується підсумований облік робочого часу, згідно статті 61 КЗпП України.

            За наявності письмової згоди працівникам встановлюється більша тривалість щоденної роботи, якщо характер та умови праці передбачають періоди очікування ситуації, коли працівник повинен негайно стати до виконання роботи з можливістю відпочивати протягом зміни.

            На період святкових днів тривалість роботи працівників скорочується на одну годину.

            5.1.1 З метою охорони здоров’я працівників, враховуючи особливий режим роботи та ненормований робочий день, рекомендувати додаткові перерви санітарно-гігієнічного призначення:

            - з 830 до 900 годин;

            - з 1430 до 1500 годин.

            5.1.2 В разі необхідності управління може встановлювати окремим працівникам, за їх згодою, індивідуальний режим робочого часу, який оформляється наказом.

            5.2 У відповідності з чинним законодавством України всім працівникам надаються основні щорічні оплачувані відпустки. Крім того, згідно з Законом України "Про відпустки" п. 7.8, та із Списком виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими та важкими умовами і особливим характером праці (постанова Кабміну України від 17.11.1977г. № 1290) працівникам, зайнятим в таких умовах, надається додаткова оплачувана відпустка.

            Черговість надання щорічних та додаткових відпусток встановлюється адміністрацією за згодою профспілкового комітету з урахуванням необхідності забезпечення нормальної роботи управління та сприятливих умов для відпочинку працівників за графіком відпусток.

            Графік відпусток складається на кожний календарний рік не пізніше 5 січня поточного року і доводиться до відома всіх працівників управління.

            Заміна відпустки грошовою компенсацією не допускається, крім випадків, передбачених діючим законодавством, при цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарні дні.

6.      Заохочення за успіхи в роботі.

            6.1 За успішне і сумлінне виконання трудових обов’язків, довготривалу та бездоганну роботу, проявлену ініціативу та за інші досягненні в роботі, застосовуються такі заохочування :

-  оголошення подяки;

-  нагородження грамотою;

-  нагородження Почесною грамотою;

-  грошова премії.

Наказ про заохочення оголошується, як правило, в урочистій обстановці і заноситься до трудової книжки працівника.

6.2  Працівникам, які успішно і сумлінно виконують трудові обов’язки, надаються в першу чергу переваги на пільги в галузі соціально-культурного і житлово-побутового обслуговування (путівки до санаторіїв та будинків відпочинку).

            Таким працівникам надається також перевага при просуванні по роботі.

            6.3 За особливі заслуги працівники представляються управлінням, в установленому порядку, у відповідні органи для нагородження державними, урядовими, галузевими нагородами.

7.Відповідальність за порушення трудової дисципліни.

     

7.1. Порушення трудової дисципліни, тобто не виконання або неналежне виконання

працівником Правил внутрішнього трудового розпорядку та покладених на нього трудових обов’язків, посадових інструкцій тягне за собою застосування заходів дисциплінарного та громадського впливу, передбачених законодавством про працю.

            7.2 За порушення трудової дисципліни керівництвом управління  може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

-          догана;

-          звільнення з роботи.

Звільнення, як дисциплінарне стягнення може бути застосоване за систематичне невиконання працівником, без поважних причин, обов’язків покладених на нього трудовим договором, або Правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися засоби дисциплінарного стягнення; у разі прогулу ( в тому числі відсутність на роботі більше 3-х годин протягом робочого дня) без поважних причин, поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсиччного сп’яніння;

- вчинення за місцем роботи розкрадання ( у тому числі дрібного) майна управління, встановленого вироком суду, що набрав законної сили (п.8 ст. 40 КЗПП)

            Звільнення з підстав, зазначених вище, може бути проведено лише за попередньою згодою профспілкового комітету.

            Якщо застосовується такий захід дисциплінарного стягнення, працівник в поточному місяці позбавляється премії повністю або частково.

            7.3 Дисциплінарні стягнення застосовуються безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не враховуючи часу відсутності працівника у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

            Дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше 6-ти місяців з дня вчинення проступку.

            7.4 Дисциплінарне стягнення накладається начальником управління.

            7.5 До застосування дисциплінарного стягнення адміністрація повинна зажадати від порушника трудової дисципліни письмове пояснення. Відмова працівника дати пояснення не є перешкодою для застосування стягнення. Про відмову дати пояснення складається акт за підписом не менше 2-х працівників управління.

            За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

            При обранні виду стягнення адміністрація повинна врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини,  за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

            Стягнення оголошується в наказі  начальником управління і повідомляється працівникові під особистий підпис.

            7.6 Якщо протягом року, з дня покладення дисциплінарного стягнення,  працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

            Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року.

      7.7 Протягом строку дії дисциплінарного стягнення до працівника не застосовуються заходи заохочення, передбачені розділом 6 цих правил.

Правила внутрішнього трудового розпорядку доводяться до кожного структурного підрозділу управління каналу, кожного працівника під особистий підпис.