Українська промисловість входить у період трансформації – впровадження Механізму коригування вуглецевих викидів
на кордоні (CBAM) уже незабаром стане обов’язковою умовою доступу до європейського ринку для продукції металургії, цементу та електроенергії. Саме підготовка до нових вимог Євросоюзу стала темою воркшопу “CBAM та його зв’язок з Системою торгівлі викидами ЄС (EU ETS)”.
У заході взяли участь понад 250 представників бізнесу та бізнес асоціацій, уряду та посадовців ЄК. Воркшоп було організовано з ініціативи Офісу Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції у співпраці з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, Федерацією роботодавців України та проєктом «Потенціал для кліматичних дій» (C4CA) / Українським кліматичним офісом. Серед спікерів – посадовці Генерального директорату Єврокомісії з питань оподаткування та митного союзу (DG TAXUD), Генерального директорату з питань клімату (DG CLIMA) Міндовкілля та українського бізнесу.
CBAM – це механізм, запроваджений Європейським Союзом задля забезпечення рівних конкурентних умов товарів вироблених в ЄС та товарів імпортованих з країн, де відсутня так званна ціна на вуглець. У межах цього механізму товари, імпортовані до ЄС, оподатковуватимуться відповідно до вуглецеємності продукції у порівнянні з продукцією ЄС.
«Україна веде діалог з посадовцями ЄК та активно впроваджує європейські норми щодо законодавства ЄС», – зазначила заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Ольга Юхимчук.
Україна вже зробила низку важливих кроків для транспозиції до кліматичного законодавства ЄС. Зокрема, Україна затвердила законом ціль з кліматичної нейтральності до о 2050 року, урядом ухвалено план впровадження Системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ), відновлено обов’язковість звітності в рамках системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (МЗВ), а також розробляється законопроєкт про Систему торгівлі викидами, який планують представити бізнес-спільноті у травні.
Водночас запровадження СТВ саме по собі не звільняє підприємства від дії CBAM. Важливо рухатись шляхом декарбонізації і вже сьогодні необхідно працювати над інвестиційними планами з декарбонізації на рівні підприємств. Це передбачає фінансову оцінку запланованих заходів зі скорочення викидів і окреслення термінів їх реалізації. Такі плани є важливим інструментом як для залучення міжнародного фінансування, так і для зеленого та сталого відновлення України.
Марія Елена Скоппіо, директорка з питань непрямого оподаткування та адміністрування податків Генерального директорату Єврокомісії з питань оподаткування та митного союзу (DG TAXUD), наголосила, що головна мета CBAM – встановити рівні умови для внутрішніх виробників ЄС та імпортерів, гарантуючи єдину вуглецеву ціну.
Перехідний період СВАМ діє З жовтня 2023 року та триватиме до кінця 2025 року. У цей час імпортери (на основі даних підприємств-виробників) зобов’язані подавати спеціальну звітність, щодо викидів парникових газів при виробництві продукції, однак ще не діють фінансові вимоги – купівля відповідних сертифікатів CBAM.
Повномасштабне впровадження механізму заплановане з 1 січня 2026 року. Із цього моменту імпортери будуть зобов’язані купувати CBAM-сертифікати, вартість яких відповідатиме ціні в рамках ЄС СТВ. Запровадження фінансових зобов’язань відбуватиметься поетапно – частка викидів, яку необхідно буде покривати сертифікатами, зростатиме поступово. Насамперед CBAM охоплює продукцію таких секторів, як виробництво цементу, сталі, чавуну, алюмінію, електроенергії, а також добрив та водню.
Україна продовжує активний технічний та політичний діалог з Європейською Комісією щодо питань застосування механізму СВАМ. Особливо важливо налагодити міжвідомчу координацію та спільних діалог з різними інституціями ЄК. Українська бізнес спільнота є важливим та проактивним учасником діалогу Україна-ЄС.
